Мета науки — «пізнати» невідоме. Але чи можна «побачити» невідоме? Вважалося, що Всесвіт виник 13,7 мільярда років тому, але нові знахідки ще далі відсунули в часі цю подію.
То який насправді вік Всесвіту? Яка його природа? Що таке життя і що відбувається після смерті? Чи знали давні індійські «провидці» відповіді на ці запитання? Якщо так, чому вони нам не сказали? Якщо сказали, чому це не має сенсу?
ПРО АВТОРА
Манодж Кумар Бхарті — народився в сім’ї інженера-будівельника і домогосподарки. Середню освіту здобув у престижній школі-інтернаті Нетархата, що розташована біля м. Ранчі (Індія). Продовжив освіту в іншому престижному навчальному закладі — Індійському технологічному інституті в Канпурі, де здобув ступінь бакалавра з електротехніки.
Склавши іспит для прийому на державну службу, він у 1988 році приєднався до Індійської дипломатичної служби. Працював у посольствах Індії в Тегерані, Гаазі, Катманду, Анкарі та Янгоні, а в травні 2011 року його було призначено Надзвичайним і Повноважним Послом Індії в Республіці Білорусь. Від вересня 2015 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Індії в Україні. Також протягом 19961997 рр. працював у Нью-Делі в Міністерстві торгівлі та промисловості, Заступником Секретаря з Бангладеш (1997—1999) і Співсекретарем з питань електронного урядування та ІТ (2008—2010).
Читав білоруським і українським студентам і викладачам лекції, присвячені унікальним рисам Індії. У них він, зокрема, зачіпав проблематику цієї книжки. Одружений з Анамікою Бхарті — колишнім чиновником Уряду Індії, істориком мистецтва і педагогом. У них двоє синів — Ос Ратнам Бхарті й Аман Сатьям Бхарті.