На зламі XIX і XX ст. витончений поет-символіст Стефан Георге (1868-1933) був однією з центральних постатей німецького, а то й европейського в цілому, літературного модернізму. Його прижиттева слава сягала того рiвня, що критики (нехай і гіперболічно) називали його бого німецької молоді», «наймогутнішою людиною в світі» або ж «найславетнішою людиною, яку Німеччина породила». За власним вибором Георге був не лише поетом, а й політичним символом німецького національного вождя-пророка, ба навіть месiї нової неоязичницькоï релігії зі специфічно германським відтінком. Однак саме з огляду на славу Георге як співця ультранаціоналістичноï, мало не фашистської німецькоцентричної ідеології, після війни спадщину Георге майже повністю витіснили в сутінки забуття. Український літератор Ігор Костецький, на противагу загальним тенденціям його часу (а зокрема в Німеччині, де він жив і задумав видання творів Георге), вважав Георге однією з провідних творчих індивідуальностей европейського модернізму. Причому вважав його особу й творчiсть важливими як моделі для роздумів у процесі переосмислення й розвитку Української національної літературної традиції. Його двотомник творiв Георге, здiйснений у співпраці з Олегом Зуєвським на початку 1970-х рр., який тепер пропонуємо в новій редакції, до сьогодні залишається, без сумніву, найсерйознішим і найповнішим українським виданням творів майстра европейської модерністичноï поезії.
Вибраний Стефан Георге, У 2-х томах, Георге Стефан, Видавництво Українські пропілеї.
