У книзі здійснено короткий екскурс в історію звичаїв уживання алкоголю й обмірковано значення сп’яніння в різні епохи, описано пов’язані з ним правила і ритуали й проаналізовано, як сп’яніння відбито в європейській культурній традиції.
В «Іліаді» й «Одіссеї» вино згадано понад 1000 разів, у Біблії – 521 раз і часто позитивно. Особливо Ісусові чуда на весільному бенкеті в місті Кана з погляду закону викликають підозру: він перетворював воду на вино без відповідної на те ліцензії.
Все-таки книжка не є нападом проти руху за тверезість. Це лише своєрідна спроба нагадати, що, незважаючи на небезпеки, алкоголь посідає важливе місце в соціальному житті європейської людини. Спиртні напої – мастило для європейських звичаїв. Алкоголь надихає літературу і мистецтво. Недаремно в багатьох релігіях і міфах він був божественним першоелементом.
